Олександр Ситайло з тих людей, про яких найкраще говорять не їхні слова, а дії. Саме так і він звик характеризувати себе. Народився у селі Устинівка Малинського району, з відзнакою закінчив Устинівську школу, потім продовжив навчання у Житомирський кооперативному коледжі бізнесу і права, за спеціальністю спеціальність «Банківська справа», опісля навчався у Національному університеті ДПС України на спеціальності «Фінанси». Працював на різних посадах, останні роки очолював КП «Екоресурс». Був депутатом Малинської районної і Малинської міської рад.

Роботу Олександра Ситайла малинчани можуть оцінити неозброєним оком: покриття сміттєвими контейнерами всього міста, запровадження роздільного збору сміття, благоустрій обох парків, які стали ще комфортнішими для відпочинку малинчан та гостей міста і перетворилися на справжню окрасу міста.

Його роботу як депутата міської ради оцінили й жителі мікрорайону банкнотки та вулиці Приходька: встановлення нового освітлення, автобусних зупинок, дитячого майданчика, проведення ремонту доріг, допомога місцевому ОСББ.

Нині Олександр Ситайло балотується на Малинського міського голову. Тож невдовзі він може зіштовхнутися з новим викликом — очолити Малинську ОТГ.

Про родинні цінності, які стали його життєвим дороговказом, чому кілька років тому вирішив повернутися в політику, що може об’єднати жителів Малинщини, чому обрав політсилу «Наш край» розповість він сам.

Родинні цінності

— Я виріс у звичайній сільській родині, де з діда-прадіда сповідувалися прості цінності: порядність, повага до людей, до їхньої праці. Батько, котрий довгий час успішно очолював колгосп, не втомлювався повчати мене і старшого брата: «Як ви ставитиметеся до людей, так вони ставитимуться до вас». А мама, котра працювала бухгалтером, додавала: «Піднімаючись угору, не забувайте озиратися назад, там лишаються люди, з якими не раз зведе життя». Цінності, закладені моїми батьками, стали дороговказом для всього мого життя.

Повернення в політику

Після 2015 року я пообіцяв собі, що в політику більше не піду. Але, спробувавши себе в комунальній сфері, все ж вирішив повернутися. Такого натхнення та ентузіазму я не відчуваю більше ніде. Я зрозумів, що абсолютно аполітичною людина не можна бути. Це нереально сьогодні в Україні. Тому краще відкрито брати відповідальність на себе.

Об’єднана територіальна громада: що чи хто?

У понятті «об’єднана територіальна громада» я роблю акцент саме на слові «об’єднана». Об’єднана не лише як адміністративно-територіальна одиниця, але як об’єднання всіх активних мешканців громади, які разом працюють задля її процвітання.

Малинщина — не однорідна громада, і це, насправді, дуже добре, адже саме в різноманітті наша сила. Однак, як показує час, різнорідні сили нашого регіону зайняті взаємною неприязню, ворожнечею і з’ясуванням стосунків. Так не має бути. Ми можемо мати один до одного багато претензій, але жити нам разом і нести відповідальність за громаду нам також разом. Ми можемо ворогувати між собою, а можемо, незважаючи на наші відмінності, працювати задля рідної громади. Який варіант кращий? Думаю, це питання риторичне.

Голова громади, безумовно, несе особисту відповідальність за все, що відбувається в громаді та за виконання своїх обіцянок. Але без підтримки мешканців громади та спільної праці активної громадськості, бізнесу, політичних сил про розквіт громади можна забути. Голова громади може змінити багато, але він не Бог, щоб кардинально змінити ситуацію.

Історія України має чимало славетних, але, водночас, і не менше трагічних сторінок. Чвари, внутрішня ворожнеча, егоцентризм та хворі амбіції призводили до того, що Україна ставала легкою здобиччю для зовнішнього ворога. Варто хоча б згадати між князівські чвари періоду Київської Русі, період Руїни часів козаччини, трагічні поразки національно-визвольних змагань ХХ століття.

Я впевнений, є одна річ, яка може об’єднати нас усіх — майбутнє. Яким буде майбутнє громади, залежить від кожного з нас. Тому заради нього нам всім разом і потрібно працювати.

Мене тішить, що в наший громаді є багато активних людей, громадських організацій, які змінюють наше місто на краще. Впевнений: якщо вони об’єднають свої зусилля задля розвитку громади — Малинщина стане справжньою родзинкою, не лише Житомирщини, але й усієї України.

Відповідальність

Ще з радянських часів в українців не зникло таке ганебне явище, як патерналізм — прагнення перекласти всю відповідальність за свою країну, громаду, місто, село, вулицю, будинок на плечі однієї людини, яка б вирішувала замість всіх інших їхні проблеми. Але, боюся, так не вийде. Відомо, що критерієм психологічної зрілості людини є здатність брати відповідальність за своє життя. Якщо ми не хочемо бути інфантильними, а зрілими громадянами, нам доведеться брати відповідальність. У тому числі і за свою громаду. Ми, жителі Малинщини, самі можемо і повинні вирішувати свої проблеми. Ніхто замість нас їх не вирішить і ніхто замість нас не нестиме відповідальність. Насамперед, ми самі, а конкретніше — кожен із нас несе відповідальність за громаду.

Чому «Наш край»?

Ця політична сила об’єднала людей, з якими працював, будучи депутатом райради та міськради. З якими вирішував багато наболілих питань, які не підставили, не зрадили, повірили. У «Нашому краї» немає випадкових осіб, кожен своїми справами довів, що вміє працювати. До думки однопартійців прислухаються, вони ведуть за собою колективи. Більшість людей, котрі об’єдналися у «Нашому краї», — керівники успішних бюджетоутворюючих підприємств, депутати, які не раз обиралися до місцевих рад та облради. Кожен — фахівець у своїй сфері. І їм не байдуже, як і куди спрямовуються сплачені податки. А головне, усі у «Нашому краї» об’єднані спільною ідеєю — розвиток громади.

14 жовтня

14 жовтня в Україні відзначається три свята: День захисника України, День українського козацтва та Покрова пресвятої Богородиці. Я хочу щиро подякувати всім захисникам, які боронили і боронять Україну від російського агресора. Вклоняюся матерям загиблих воїнів, які віддали найдорожче, що в них є — життя, заради, того, щоб ми могли жити під мирним небом.

Насамкінець, скажу одне: я оптиміст і вірю, що Малинщина процвітатиме. Але все залежить лише від нашої спільної праці!

Бажаю 25 жовтня кожному з нас зробити мудрий вибір!