Цей пост викинула в соцмережах малинчанка Олександра Раєць. Цитуємо без жодних правок:

«Близько дев’ятої ранку під час пробіжки на мене напала зграя з трьох собак. Попри всі застосовані заходи самооборони та намагання втекти, одній, все ж таки, вдалося мене вкусити. На мій крик із сусіднього двору вийшов чоловік, який допоміг обробити рану.

Оскільки це відбувалося в 10 хв від лікарні, я вирішила одразу ж звернутись за допомогою до фахівців приймального відділення. Ще зі школи пам’ятаю, що в разі укусу твариною необхідно якнайшвидше організувати саме медичну допомогу, а самолікуванням, окрім промивання рани, не займатись. І що ж ви думаєте мені відповіли? Правильно: «Приходьте в понеділок». Вакцина від сказу знаходиться в маніпуляційному кабінеті поліклініки, а він зачинений.

Рану толком не оглянули (!), не запитали про самопочуття, хоча мій стан шоку говорив сам за себе. Сказали, що це взагалі схоже на подряпину лапою, а не укус. Запропонували, якщо я хочу, то зробити мені укол, придбаний мною в аптеці, хоча я чітко дала зрозуміти, що грошей з собою не маю.

«Може їй щось накапати?» — перемовлялись вони між собою, коли я вже просто розридалась від пережитого шоку і безвиході. «Та це вона просто ростроїлась, що прийдеться в Києві до лікаря йти» (взагалі непояснюваний абсурд). В цілому мене намагались переконати, що і рана така собі, і пацієнт я не серйозний, і повинна швидше піти, бо може поступити хтось дійсно серйозний, а я тут із своїми сльозами. А якщо собака ще й була чипована, що я не могла однозначно підтвердити через швидкий перебіг подій і кількість собак, то взагалі хвилюватись нема про що. До побачення.

На переконання, що, на скільки мені відомо, першу вакцину роблять в «день 0», відповіли, що то все в інтернеті ж.

Не знаю. Поясніть, де я не права? Можна було чекати? Я прискорювала події?

Так, після того, як я звернулась за допомогою до більш впливової людини, і прізвище вже почало грати роль в їхніх стінах, ситуацію було завершено. Вакцину зробили.

Можна скільки завгодно котити бочку на медичну реформу, президентів, міністрів, в цілому верхівку. Але що в головах людей на місцях?