Публіцистика

 Питання Свободи і економічного добробуту людини зокрема і нації загалом – складне і дуже дискусійне… Тому не чекайте легкого пояснення цих взаємозалежностей у складному тексті нашого буття…

В економіці, як правило, звертається увага на матеріальні ресурси, що мають безпосередній чи опосередкований вплив на систему виробництва і економічний розвиток та добробут населення. Разом з тим, у економічній системі неабияка роль належить і нематеріальним активам, як то: рівень освіти, охорони здоров’я, стану охорони навколишнього природного середовища, культурного розвитку та інших складових соціуму. Всі названі моменти так чи інакше впливають на рівень професійності та компетентності працівника, що бере участь у процесі виробництва і у функціонуванні економічної системи в національному чи глобальному просторах. Виняткове значення у цьому належить рівню свободи як в самій системі, так і рівню свободи власне індивіда в соціумі. Адже свобода є потужним ресурсом у розкритті потенційних здібностей суб’єкта до творчої, продуктивної і господарської діяльності. Усвідомлена свобода  — це потужна рушійна сила розвитку економіки на різних її рівнях. Праця вільної особистості є набагато продуктивнішою, ніж праця раба (у різних проявах і формах цього стану). Як вірно зазначив сучасний французький філософ Ф.Фонан: «Визволення передбачає перетворення людини з речі на саму себе в тій актуальності, в якій людина вперше правдиво пізнає себе». Фактично свобода дає право на власність, на здобуття самого себе і право на розуміння призначення індивіда в соціумі, зокрема в економічному процесі розвитку суспільства.

З одного боку, свобода індивіда дає йому можливість вільно розпоряджатися собою і результатами своєї праці. Проте, з іншого – ставить перед ним виклики і відповідальність перед іншими суб’єктами і перед самими собою. З цього приводу М.Бердяєв зазначав, що свобода породжує страждання, у свою чергу відмова від свободи зменшує страждання. Свобода не є легкою, як думають її вороги, що обмовляють її. Свобода є важкою, вона є важкий тягар. І люди легко відмовляються від свободи, щоб полегшити собі життя… Все в людському житті повинно пройти через свободу, через випробування свободи і через відторгнення спокус свободи. Таким чином, свобода відкриває можливості, а з іншого боку стає серйозним тягарем відповідальності за свої дії.

Разом з тим, жодна нація не може досягти вершин економічного розвитку без свободи, яка, по суті, вивільняє творчу продуктивну енергію індивіда у процесі виробництва, розподілу та споживання благ. Одним із показників, що демонструє рівень свободи в певній національній економіці, є індекс економічної свободи.

Індекс економічної свободи порівнює обмеження і перешкоди на шляху економічної діяльності, до яких вдаються уряди різних країн. Логіка Індексу базується на ідеї Адама Сміта, згідно з якою добробут країни залежить від ступеня свободи ринку і свободи економічної діяльності в ній. Індекс розраховується з 1995 року The Heritage Foundation у співпраці з The Wall Street Journal. Економічна свобода – це фундаментальне право кожної людини контролювати свою власну працю і власність. В економічно вільному суспільстві індивідуми вільні самі обирати будь-який спосіб роботи, виробництва і споживання, а також інвестування. Враховуючи цінності та критерії авторів Індексу економічної свободи, вона не повинна обмежуватися, а навпаки охоронятися і забезпечуватися державою. У відносно вільних економічних системах уряди дозволяють трудовим ресурсам, капіталу і товарам вільно переміщуватися і утримуються від застосування заходів або обмежень свободи вище рівня, необхідного для забезпечення і захисту власне свободи. Як тут не згадати Маргарет Тетчер, яка вважала, що головним видом Свободи є саме економічна свобода.

Незважаючи на те, що Україна робить серйозні кроки в реформуванні суспільних і економічних відносин, темпи розвитку економічної свободи відстають від загальносвітових. Зокрема, у 2013 році Україна за рівнем економічної свободи серед 177 країн світу займала 161 місце, у 2014 – 155, у 2015 – 161, у 2016 році – 162-е місце. Індекс економічної свободи України в 2016 році становив 46,8%, в той час як Гонконгу – 88,6%, загальний показник європейських країн становив 66,9%.

Отож, свобода є одним із найпотужніших суспільних ресурсів у сфері розвитку як окремої національної економічної системи, так і глобальної економіки взагалі. Свобода як соціальне явище створює серйозні потенційні умови для вивільнення людської енергії в системі виробництва, зокрема у сфері застосування інтелектуального потенціалу індивіда, що в сумі призводить до отримання синергетичного ефекту. З іншого боку, свобода ставить перед індивідуумом (економічним суб’єктом) відповідальність за свої дії перед іншими членами суспільства як у теперішньому, так і в майбутньому, що впливає на розвиток сталої економіки. Відповідальність і є головним елементом Свободи…

…Парадоксальність ситуації у тому, що не можна бути багатим у неволі, як і навпаки – бути вільним у бідності, оскільки вже сама бідність є різновидом неволі. Зрештою, нації народжуються у боротьбі за Свободу. І процвітаючими стають лише тоді, коли вони володіють цією Свободою.

 Володимир СТУДІНСЬКИЙ, м.Малин,

спеціально для «Соборної площі»