Саме так вважають молодята — 23-річна Вікторія Сорока із Пиріжок та 29-річний Максим Юрченко з Малина, котрі вирішили поєднати свої долі 22 лютого 2020 року та ще й у високосний рік.

Чому одружуються молодята саме цього дня, обравши такий магічний збіг цифр, чим вражає їхня історія знайомства та кохання, як святкуватимуть свій найголовніший день у житті, яких дотримуються життєвих принципів та правил і чи був щедрим на весілля минулий рік на Малинщині дізнався журналіст «Соборної площі».

«Скільки років тебе кохаю, а закохуюсь в тебе щодня». Так свого часу сказала Ліна Костенко. Ці слова ніби про Максима та Вікторію, котрі, зважуючи всі «за» і «проти», вирішили стати на рушничок щастя й любові.

— А з чим саме пов’язана дата вашого одруження? — цікавлюсь.

— Ми не особливо віримо усіляким забобонам і магічним дням і цифрам, пророцтвам нумерологів та різних гадалок й екстрасенсів, — розповіла Вікторія.-Спочатку планували побратись 15 лютого, але у нас не виходить, тому й зупинились на даті 22 лютого.

— А як ви познайомились?

— О, то було давно й неправда (посміхається). Вперше ми побачили один одного у Малині півтора роки тому. Зустрілись на святкуванні дня народження в спільних друзів. Сподобались із першого погляду й відтоді почали зустрічатись. Хоча й маємо різні характери, але намагаємось не сперечатись і не сваритись, а поступаємося один одному, всі гострі кути відразу згладжуємо й знаходимо компроміс. Маємо спільне правило, яке старанно виконуємо: завжди поважати один одного, не принижувати й берегти. Так жити легше і краще. А справжньою запорукою успіху для нас із перших днів знайомства й до сьогодні є слова одного з відомих європейських акторів, котрий сказав, що «там де є любов, там є і життя!». А стосовно зустрічей, то Максим мене часто балує квітами, м’якими іграшками, які я просто обожнюю…

— За яких обставин запропонував свою руку й серце?

— Та це взагалі для мене був шок і парадокс. Він якось приїхав до мене додому в гості. Ми (мама і брат.-Авт.) його всі, звичайно, чекали, а він прийшов і несподівано зробив мені пропозицію, вручивши квіти та каблучку. В ту мить я і мої найрідніші люди були просто спантеличені, але приємно здивовані й щасливі за нас.

— Молодим людям, зазвичай, допомагають батьки, а ви обоє вже маєте роботу?

— Так. Я закінчила Немішаївський агротехнічний коледж, затим — Національний університет біокористування і природних ресурсів України за спеціальністю транспортні технології. Нині працюю завідуючою трьох відомчих кафе однієї з районних прокуратур столиці. А мій коханий, закінчивши Малинський лісоколедж, працює на одному з підприємств Малина, де виготовляють і складають меблі. А живемо ми зараз у Ірпені. Батьки, звісно, допомагають, але переважно ми забезпечуємо себе всім необхідним вже самостійно…

— Як плануєте відгуляти своє весілля?

— Тут також було багато дискусій і порад, але ми однозначно зупинились на своїй версії: розписатись у РАЦСі в Малині й поїхати на відпочинок до сонячної, по-своєму екзотичної й привабливої для туристів Туреччини. Такий варіант нам найбільше до вподоби, бо не бачимо сенсу викидати чималі гроші на вітер, організовуючи весілля й нервуючи. Краще цю приємну для нас мить у житті проведемо наодинці. Адже, як говорив відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері «Любити — це не означає дивитися один на одного, любити — це означає разом дивитися в одному напрямку». Тому ми й намагаємось втілювати ці слова в життя.

 

До речі

Як поінформувала начальник Малинського РАЦСу Анна Сташенко, у минулому році на Малинщині народилось 305 дітей.

258 разів лелека завітав до осель малинчан, а 47— жителів району. Найбільше на світ з’явилось немовлят у Чоповицькій ОТГ — 17, 9 — у Гранітненській селищній раді, п’ятеро — в Луківській, по троє — у Ворсівській, Дібрівській, Малинівській, двоє діток своєю появою на світ порадували й на території Головківської сільради. По одній дитині народилось у Недашківській, Слобідській, Українківській, Устинівській сільрадах.

Урочистий марш Мендельсона лунав 245 разів (35 весіль відгуляли в селах району). Найчастіше на весіллях зустрічались у Малинівці — 11 разів, Чоповичах — 8 і в Гранітному — 3. Дві пари молодят вирішили стати під вінець у Слобідці, Недашках та Луках. По одному весіллю відгуляли в Іванівці, Устинівці, Морозівці, Скуратах, Старих Вороб’ях, Українці та Діброві.

У минулому році наших дівчат вподобали росіяни, а у 2018 році було зареєстровано сім одружень із громадянами Молдови, Білорусі, Азербайджану, Туреччини.

Батьки новонароджених дітей у 2019 році найчастіше називали Міланами, Карінами, Аннами, Крістінами, Наталіями, Олександрами, Нікітами, Назарами, Артемами, Матвіями, Ангелінами, Дмитріями, Катеринами. З-поміж рідковживаних імен переважали: Варвара, Олівія, Стефан, Мар’яна, Ренат, Філіп, Меланія, Вероніка, Домінік, Соломія.

А в Тишеві наприкінці минулого року батьківство визнав і громадянин Китаю.

Богдан ЛІСОВСЬКИЙ.

Фото з архіву Вікторії Сороки.