«Що цікавого відбудеться в місті на вихідних?

8 лютого, 17.00 — театр ім. М. Булгакова, вистава Дмитра Рачковського «Євгеній Онєгін» за романом Олександра Пушкіна, російською мовою, міський Палац культури, квитки в касі, вартість — 100-200 грн.

9 лютого, 14.00 — концерт «Свято інструментальної музики», міський Палац культури. Вхід вільний»  — таке оголошення з’явилося перед минулими вихідними на сторінці «Коростень офіційний інформаційний» у соціальній мережі Фейсбук.

А вже у неділю на тій же сторінці було опубліковано відеозапис із концерту з ремаркою «Концерт інструментальної музики в місті Коростені розпочався. Чекаємо на глядачів в міському Палаці культури ім. Т. Шевченка».

З власне відео стає зрозумілим: зал заповнено відсотків на вісімдесят, проте на концерт прийшли і дорослі, і діти доволі різного віку.

Що там робити дітям, спитає дехто. Слухати і вчитися розуміти, адже світ набагато ширший, ніж у смартфонах. Так, це не дитяча п’єса чи постановка лялькового театру, але музична освіченість, погодьтеся, ще нікому не завадила.

…А як із культурним відпочинком у Малині? Днями голова Малинської РДА Сергій Кириченко поділився на своїй особистій сторінці у тій же мережі Фейсбук, останньою інформацією (цитуємо): «Тривають роботи з капітального ремонту районного будинку культури, що знаходиться в центрі міста. Підрядник (ТОВ «АртХаус») обіцяє до кінця травня завершити всі роботи з капітального ремонту приміщення та виконати роботу з благоустрою території. Сподіваюсь, що відремонтований районний будинок культури стане окрасою не тільки центру міста, але й одним з визначних місць Житомирщини!».

Щодо окраси, так то воно так. Ще б хотілося, аби у нашій майбутній окрасі задекларованою вартістю у 30 млн. грн. не лише проводилися державні заходи, чи концерти містечкового масштабу, а щоб чутно було й приїжджих. Бо чогось у Коростені з цим проблем немає. Ось що пропонує Палац культури для коростенців у найближчий час:

«15 лютого, 19.00 — грандіозне свято шансону, концерт українського співака Сергія Піскуна з програмою «Червоні троянди — Одній тобі», міський Палац культури, квитки в касі, вартість — 150-350 грн.

16 лютого, 16.00, 19.00 — концерт української співачки Тіни Кароль, міський Палац культури, квитки в касі, вартість — 300-600 грн.

19 лютого, 19.00 — «Театр на Territory Древлян», вистава «Ніч перед Різдвом» за повістю Миколи Гоголя. Квитки в касі, вартість — 70 грн.»

Вражає?

Не пасе задніх  й кіно як вид дозвілля у наших сусідів. Та і з фестивалями у них густіше, ніж у нас.

Чим же займають час протягом суботи-неділі малинчани?

Як зізнається більшість зайнятих по буднях з 8 до 17 години, щосуботи  їх чекають хатні справи. Для багатьох своєрідною «розвагою» стає похід на Малинський ринок. Там можна зустріти знайомих, обговорити новини, поспілкуватися, ну і прикупити дещицю на наступний тиждень. Особливо активні пенсіонери на ринок ходять …усі базарні дні, спеціально не купуючи все зразу. Так завжди  матимеш причину вийти в люди, кажуть.

«Ми ходимо до парку, у кафе, відвідуємо батьків, але раз у місяць можемо дозволити собі поїхати до Києва», — ділиться малинчанка А., яка має родину та доньку-третьокласницю. І додає: «У Малині важко з тим, куди вийти. Особливо з дитиною. Всі секції, гуртки працюють по буднях. Але ось у «Замку Володарів» пропонують недільні майстер-класи для дітей. Недорого —  і тому ми йдемо туди. Ще маємо велосипеди, тому деколи їздимо родиною у парку».

Ну а літо відкриває для малинчан новий вид відпочинку — відвідування Малинського водосховища. Нехай воно й без офіційного пляжу, атракціонів, з мінімальними зручностями, проте дуже популярне. Ну, звісно, до тої чергової пори, коли СЕС попередить про якусь нову бактерію чи паличку у воді. Це дещо стримує нас, проте ненадовго і не всіх.

Ми дожилися до того, що з радістю працюємо по вихідних, бо ж як заробити на безкінечні ремонти чи навчання дітей? І що би ви вибрали: роботу і гідну оплату за неї чи похід до кінотеатру?

Ой, вибачте, ненароком вирвалося оте слово «кінотеатр», який зіяє проваллям даху посеред міста та став пам’ятником нашої безгосподарності. Скажете, у цій ганебній ситуації немає виходу? Без сумніву, є. Варто його пошукати.

А поки… Поки з основних наших розваг  «економ-класу» залишатимуться походи на ринок, сусідські теревені, прогулянки містом, або просте лежання на диванах перед телевізором.

М-да. Розвиваюче дозвілля, що не кажіть!

…Скоро весна, додадуться городи. Дехто подумки допише  і їх до свого моціону вихідного дня, щоб не  заморочуватися питанням: «Що цікавого відбудеться в місті на вихідних?». Тоді головною проблемою стане: «А чим кропити жука?». І от коли перша порція жука поляже, тоді, ми вигріємося біля річки й задумаємося над прекрасним. І заглянемо до Будинку культури як до основного вогнища культури. Як там ремонт? Чи не завершився? Його, як зазначено у документації на сайті ДФРР (Державного фонду регіонального розвитку),  мали б закінчити за два роки у грудні 2019 року, проте…

До визначного місця Житомирщини, як бачимо,  йому ще далеко. А от нам до Коростеня, Києва чи Житомира як міст більш культурного, ніж у Малині, відпочинку — значно ближче. Тому поки…Поки таки шукаймо гроші і можливості, або розважаймо себе самі.