У соцмережах розгорілася суперечка з приводу депутатського туризму за державний рахунок.  До нашої депутатки також є запитання

Експерти Комітету виборців України зацікавилися найпопулярнішими серед народних депутатів 9 скликання країнами для налагодження міжпарламентських зв’язків. Для цього вивчили чисельність парламентських груп по налагодженню зв’язків із іноземними колегами — всього таких груп 47 (кожна група — окрема країна).

Зодного боку, ніяких сенсацій. Найпопулярнішими напрямками для міжпарламентських зв’язків виявилися: група США — 176 народних депутатів, Канади — 144, Великобританії — 135.

— Але є і досить екзотичні варіанти, — зазначають у КВУ. — Лідерами з «екзотики» виявилися: Об’єднані Арабські Емірати — 118 народних депутатів, Японія — 117, Куба і Сінгапур — по 48, Корея — 41, Саудівська Аравія — 21 і Монако — 17 депутатів.

— Практична цінність від здійснення таких візитів часто сумнівна. Адже складно зрозуміти, які саме елементи парламентаризму цих держав могли би бути використані в умовах України. Наприклад, 21 депутат входить до групи міжпарламентських зв’язків із Саудівською Аравією. При тому, що Саудівська Аравія — це абсолютна монархія на чолі з королем, яка має слабкий парламент без серйозних повноважень. Ще 17 депутатів входять до групи зв’язків із Князівством Монако, в парламенті якого взагалі працює тільки 24 парламентарі. Схожа ситуація з Об’єднаними Арабськими Еміратами, де роль парламенту також далека від українських реалій.

Зрозуміти, як подібні приклади можуть бути використані в роботі Верховної Ради України дійсно складно, — написав на своїй сторінці в «Фейсбук» глава КВУ Олексій Кошель і досить прозоро натякнув на «банальний депутатських туризм за держрахунок».

Деякі парламентарії, прочитавши дослідження КВУ і пост Олексія Кошеля, обурилися. Наприклад, народний депутат Ольга Червакова заявила, що поїздки в рамках групи з міжпарламентських зв’язків оплачуються з персональної кишені народного депутата, тому про туризм за держрахунок мова не йде.

«Апаратом Верховної Ради не виділяються окремі кошти на відрядження в рамках міжпарламентських зв’язків. Квитки і проживання депутат повинен оплачувати сам із коштів на діяльність і транспортні витрати. Тому зловживань тут не може бути. Ну хіба що дипломатичний паспорт використовують. Але це теж не зловживання», — зазначила Червакова.

Тим часом

Наша депутатка Тетяна Грищенко за кілька місяців своєї роботи в складі нинішньої ВР уже двічі встигла побувати за кордоном, про що поділилась на своїй сторінці у ФБ.

4 листопада вона писала:

«Парламентська делегація України перебуває з візитом в Естонії.

Сьогодні, 4 листопада, взяли участь в конференції, присвяченій питанням інформаційної безпеки. На конференції мали спілкування з представниками посольства Німеччини в Естонії. Від нашої делегації прозвучало багато питань стосовно ситуації в Україні, зокрема про окупацію Росією наших земель. Німецькі дипломати зазначили, що вони не можуть зрозуміти, як у 21 столітті Російська Федерація, держава, яку в усьому світі, вважали цивілізованою, могла так вчинити з Україною. Але наголосили, що ми в жодному разі не повинні опускати руки і наполегливо боротись за повернення всіх наших територій, а Німеччина гарантує нам всебічну підтримку.

Надзвичайно приємно було почути від естонських політиків упевненість у тому, що Україна все ж таки стане повноправним членом Європейського союзу. Відтак, європейські країни повинні активно підключатись до вирішення наших нагальних проблем для їхнього скорішого спільного вирішення. Далі відвідаємо міністерство сільського господарства Естонії. Про це розповім згодом».

https://soborka.news/wp-content/uploads/2020/01/fermeriv-2.jpg

І того ж дня:

«Міністерство у справах сільського життя Естонії. Дуже цікавим вийшло спілкування з Генеральним секретарем міністерства Іларом Леметі та радником міністра Майдо Пайо, а також з колегами з естонського парламенту. У завдання міністерства входить створення умов для стабільного та багатостороннього розвитку життя на селі, сільського та рибного господарства.

Останні, до речі, дають 5%, створеної в країні доданої вартості. 6% від загальної зайнятості населення, – це зайнятість у сільському та рибному господарстві. 8% експорту Естонії припадає на сільськогосподарську та рибну продукцію.

Познайомились із досвідом роботи естонських колег, дізнались, яку допомогу їм надав Європейський союз. Дуже прикро, що Україна, яка має значно більший аграрний потенціал поки що не може похвалитись такою організацією життя на селі, як Естонія. Втім, переконана, що ключовою тут є фраза «поки що». #працюємодалі».

А менш як за кілька тижнів потому — 25 листопада — з’явилася нова інформація:

«У складі парламентської делегації з 17 по 24 листопада побували з робочою поїздкою в США.

Вивчали їхній досвід ведення сільського господарства та можливості застосування цього досвіду в нас. З того, що вразило найбільше, хочу зосередитись на двох моментах:

Деякі сільськогосподарські кооперативи в Америці існують вже понад 100 років.

Американські сільгоспвиробники справно платять чималі податки, розуміючи, що це їхні інвестиції у свою країну.

І найголовніше: тих, хто працює на землі в США та в Україні об’єднує одна ключова риса: неймовірна любов до рідної землі в усіх сенсах цього слова.

Їхні технології, рівень забезпечення технікою не вразити не могли. Але я переконана: якщо дати нашим селянам можливість вільно працювати на рідній землі, гарантувати, що ніхто і інколи не зазіхатиме ані на їхню землю, ані на їхній врожай, – ми зовсім скоро побачимо і не гіршу техніку і села з розвиненою інфраструктурою і потужні переробні підприємства. Саме в цьому напрямку і будемо працювати далі».

За чий рахунок їздила пані Тетяна, опустимо. А ось один із коментарів під цим постом процитуємо:

Aleksei Timakov: «Ви до наших фермерів поїдьте з робочим візитом і запитайте як їм живеться і що їм потрібно, а потім будете про США розповідати. Запитайте: скільки в них кредитів, коли вони отримували дотації на сг виробництво, як працює ринок в сезон збору врожаю, коли трейдери знижують закупівельні ціни, чи відчувають вони захист свого майна з боку держави і т.д. Реальність в Україні інша, ніж в США, і їх модель спрямована точно не на підтримку зайнятості і розвитку сільської місцевості. Чи не так?»

До речі

Наш депутат — у числі прогульників

Серед народних депутатів, які у Верховній Раді представляють Житомирську область, немає жодного, хто за час каденції (з 29 серпня 2019 року) не пропустив хоча б одне пленарне засідання.

Дані про реєстрацію депутатів оприлюднені на сайті Верховної ради.

Нагадаємо, 16 жовтня 2019 року народні депутати підтримали законопроєкт щодо припинення відшкодування народному депутату витрат, повязаних з виконанням депутатських повноважень, у разі пропуску без поважних причин пленарних засідань або засідань комітетів Верховної ради.

Закон почав діяти з 1 листопада 2019 року і тепер, якщо народний депутат протягом календарного місяця упродовж однієї чергової сесії Верховної Ради України без поважних причин не бере особистої участі у більш як 30% голосувань при прийнятті рішень Верховної Ради України на пленарних засіданнях Верховної Ради України або у більш як 50% засідань комітету Верховної Ради України, до складу якого його обрано, то такому народному депутату не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.

Всього з 29 серпня 2019-го по 17 січня 2020 року було 59 пленарних засідань. Як їх відвідувала наша депутатка? Читаємо:

Тетяна Грищенко (Малинський округ №66, фракція «Слуга народу») пропустила 8 засідань, найнижчий показник голосування — 58,2% під час засідання 6 грудня, 15 листопада було 73,1%, а під час всіх інших засідань — більш ніж 80%.

До речі, коли голосували за законопроєкт, який вводить фінансові санкції за прогули, Тетяна Грищенко цього дня була відсутня.