Ринок землі! Зараз це словосполучення не сходить з вуст усіх урядовців і «пересічних громадян». Усі телешоу ставлять основними темами на обговорення — продавати чи не продавати! Політологи всіх мастей мудрують на цю тему, пророкуючи майбутнє («вангують», як каже моя дочка (від слова Ванга), лякають повним «занепадом» або передрікають нам процвітання.

Найбільш блакитні або рожеві (це залежить від орієнтації кожного члена уряду) перспективи у цих самих членів нашого уряду: «Народ! Ми продамо вашу землю і буде вам щастя!». Ну як? «Клас!» — скажете ви. У нас запрацює економіка, фабрики і заводи почнуть своїм димом псувати екологію. З Польщі та інших країн тієї клоаки, яка називається Європою, повернуться наші люди і почнуть працювати, виробляти «додаткову вартість» (це з політекономії). З Росії приїдуть 4,5 млн. наших громадян, так у нас буде добре! Навіть поляки побіжать до нас на заробітки! Та що там поляки — самі німці захочуть заробити у нас гривень і, помінявши на євро за курсом, будуть раз на півроку відвозити зароблене додому, до Німеччини. Там, кілька днів поплакавши на худих грудях своєї злої і рудої (може, і не рудої) фрау, знову будуть мчати в Україну на заробітки. Одне слово — почнеться у нас повний «парадиз», тобто рай!

Ще раз питаю, як вам така перспектива? Вражає! Ну прямо тобі Нью-Васюки зі знаменитих «12 стільців». А наш прем’єр Гончарук — новоявлений Остап Бендер.

А тепер жарти в сторону! Розкладемо по поличках цей захід. Говорячи про продаж землі, всі чиновники зовсім не говорять про приналежність землі, вона, за замовчуванням, йде як державна або «ваша». Вдумайтеся в це — ми відкриємо ринок землі і дозволимо продавати «вашу» землю! Це вашу особисто і «нашу», тобто суспільну, державну. І народ це «гріє»!

Я особисто знаю власників кількох гектарів землі, які чекають не дочекаються цього самого ринку. Земля їм не потрібна, працювати на ній вони не хочуть або не можуть в силу різних обставин. А, продавши свої «паї», вони розраховують підняти свій добробут: «А нашо вона мені, хоч поживу трохи», — як сказав мені один співрозмовник. Це — прихильники продажу землі.

Тепер — про супротивників. Ці лякають нас тим, що землю скуплять іноземці та окремі земельні магнати, ми потрапимо до них в рабство, що земля «працюватиме» на виснаження, і таке інше.

Є й третя сторона — ті, котрим абсолютно однаково, чия земля — «Калитчина» чи якогось Джона або Майка.

Для мене ж у всій цій ситуації важливо інше — які суспільно політичні та економічні відносини будуть здійснюватися в подальшому після відкриття ринку землі. І скажу вам відверто, ні на одному політичному шоу на телеканалах, ні від одного політичного діяча, ні від президента я не почув, що з уведенням ринку землі ми йдемо від одного політичного ладу (вірніше для нашої держави буде сказати — укладу) і переходимо до іншого! Ми переходимо до іншого виду економічних відносин. Цього ніхто не говорить нікому. І, судячи з дій і висловлювань прем’єра і міністрів нашого уряду, вони не те, що не розуміють, що роблять, вони просто тупі кар’єристи, котрі потрапили «в струмінь» на хвилі чергової «перебудови», яку в уже далекому тепер минулому затіяв Міша «Мічений» і яка ніяк не закінчиться. І «дебіл» не тільки Милованов (міністр економіки — для тих, хто не знає), як сказав Коломойський (хто це — знають усі), але й увесь наш уряд.

Для всього цього уряду продаж землі — це варіант «зрубати бабла», а ті хлопці з МВФ, які думають, що, продавши землю, ми повернемо їм кредити, глибоко помиляються. Наївні! «Наші люди в булочну на таксі не їздять!» Наш народ просто так з грішми ніколи не розлучався!

Взагалі, у мене таке враження, що ні в школі, ні в інституті хлопці з уряду ніколи не вчилися. І ніхто з них не вивчав політекономію соціалізму і, найголовніше, — політекономію капіталізму. Адже з ринком землі ми переходимо повністю в інші, приватновласницькі відносини, де приватна власність є недоторканною і є основою існування. Тож для того, щоб перейти до ринку землі, нам необхідно закріпити законодавчо непорушність приватної власності, інакше ми отримаємо не державу, а каліку — кривого одноокого і горбатого. І громадянин буде незахищений ні від держави, частинкою якої він є, ні від такого ж громадянина, що живе не за правилами, встановленими тією ж державою, тобто за Законом. Якщо ми цього не зробимо (закон про недоторканність приватної власності), то нас чекає довга агонія і, врешті-решт, смерть як держави. А пацанам цим і невтямки! (І, до речі, самий тупий і неграмотний міністр у нас — це міністр освіти! Навіть прізвище називати бридко! Кому цікаво — в Googlе!).

І трішки полунички

Спонукали мене до цього деякі події, які відбулися останнім часом.

Кілька тижнів тому світові ЗМІ коментували інформацію про звільнення гендиректора мережі McDonaldS Стіва Істербрука. Його викрили в «нестатутних», себто, кажучи нормальною мовою, інтимних відносинах зі своєю співробітницею. У корпорації заявили, що відносини Істербрука були за взаємною згодою (може, навіть по любові, оскільки 52-річний директор розлучений, його подруга теж самотня!). Але, незважаючи на це, він порушив «політику компанії» і «проявив недалекоглядність». Тож, про навіть те, що за час роботи Істербрука на посаді гендиректора з 2015 р. загальна капіталізація компанії зросла в 2 (два) рази (!), чоловіка з в і л ь н и л и. Він визнав, що «це було помилкою», що «згоден з правлінням» і що йому «пора рухатися далі».

Я, правда, не знаю, як до цього поставилася його подруга, але думаю, що вона повинна його «списати на берег» або «звільнити без вихідної допомоги» за зраду.

А що зробила подруга депутата ВР, голови комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва пана Яременка? «Елементарно, Ватсон!» — «100 баксів на годину, 150 за дві, анал — табу», ну і в тому ж дусі повідомила вона йому на пропозицію про «дружбу» (цю телефонну переписку нардепа теж кілька тижнів тому обсмоктали в подробицях чи не всі ЗМІ).

Але і це не все! Виявилося, що вищезгаданий депутат — секс-гігант!!! Після депутатської істерики на всіх рівнях і звинувачень журналістів, останні, як шахтарі в «копанках», «нарили» приголомшливий компромат на фігуранта. Тільки за 29 та 30 жовтня наш сексуально заклопотаний чоловік вів телефонну переписку відразу з 5-ма дівчатами. Одній призначає побачення, інша висилає своє фото в «комбезі» (видно, грошей дав), третя розповідає, як піднятися в квартиру (9 ет., кВ. 105), четверта просить 10 000 «американських гривень» на квартиру і за ці гроші «готова на все », а 18-річну дівчину запитує, «скільки тобі грошей потрібно на місяць?». І все це за два дні! І все це в робочий час! Коли вивчати закони і голосувати?!! Де законотворчість?!!

Як каже моя дочка: «Тату, заздри мовчки!». Хоча, скажу відверто, така потенція заслуговує вивчення. Не стільки медиків-урологів, скільки медиків-психотерапевтів.

А описав я в черговий раз усе так детально, бо все-таки якось була надія, що даний секс-гігант покається і подасть «прохання про відставку», і зніме з себе обов’язки депутата. Та не тут-то було! На що його вистачило — то це у Фейсбуці спочатку звинуватити в усіх «смертних гріхах» журналістів, намагатися виправдатися, а потім видалити це і вибачитися перед усіма — від дружини до Президента.

Ну, дружина — ще куди не йшло, хоча мені незрозумілі ці вибачення перед нею в Фейсбуці (вдома, навколінцях на паркеті, лобом об землю, раз попався), але яким чином це ходяче лібідо до Президента?! Я розумію — Разумков, керівник депутатського корпусу. Це — інше діло. Вибачався б перед ним…

Тепер порівняйте два цих факти. І порівняйте їх із позицій моралі європейської та моралі нашої. Відносини «там» по любові і відносини «тут» по… І чим вони закінчилися для кожного фігуранта.

Про те, хто захоче мати справу з таким моральним виродком з нашого парламенту, я не хочу розмірковувати. Час покаже. Але авторитету нам на міжнародній арені цей «фрукт» явно не додасть.

Мене турбує інше — ставлення нашого суспільства до цього факту, це мовчазне схвалення, в кращому випадку — байдужість.

Психолог Олена Гірник проаналізувала цей феномен. Наведу кілька її висловлювань: «Українські політики не несуть відповідальності за свою аморальну поведінку. І найгірше, що це все переходить на наш соціум і є для нього негативним прикладом і наслідуванням». «Суспільство, яке «прощає» таке презирство до себе, рано чи пізно розділить переконання порушників моральних принципів».

Краще не скажеш. Прощаючи ці факти, ми будуємо абсолютно безпринципне й аморальне суспільство, де такі як Пашинський безкарно можуть стріляти в людину, де президент — чи не найголовніший злодій країни, де крадуть гроші з оборонного бюджету, стріляють з гранатомета по телестудіях, продовжують роздавати депутатам гроші в конвертах… І просвітку не видно…

Валерій МАЛИНСЬКИЙ.