Десь кілька років тому по Малину (та й, мабуть, по всій країні) прокотилася нова супермодна і благородна хвиля: скрізь біля сходів поважних установ будували пандуси. Мало сказати — будували, потім ще й поважні перевіряючі ходили-оцінювали, як воно і що воно, зауваження давали.

Для тих, хто досі не знає, що таке пандус, розказуємо: це — «полога похила доріжка, яка з’єднує дві різновисоких горизонтальних поверхні, зазвичай для забезпечення переміщення колісних транспортних засобів з однієї на іншу. Пандус — зазвичай, заземлений. Тобто одним боком він — на землі, іншим дотягується до площадки входу в магазин, банк чи яку інде установу».

Пандуси, судячи із власних спостережень, бувають різні: з різних матеріалів, різної довжини і різної зручності. Хтось лаштує стандартний металевий, хтось мостить із цегли таку собі карикатуру, хтось просто кнопку виклику десь ізнизу прикріпить — і не треба ніякого пандусу: тисни кнопку — й до тебе вийдуть!

Пандусами користуються інваліди, мами з дитячими й бабусі з візочками, що слугують для перевезення важкої ноші з базару і так далі. Будівля, облаштована пандусом, апріорі справляє враження комфортної і привітної до відвідувачів. Так принаймні має бути, але чи скрізь так є?

Так! Так! У Малині того комфорту… Ще й з додатковими придибахами!

Ось, приміром, пандус до аптеки, що знаходиться в одному приміщенні з відомим кафе «Ласунка» (чи може, й до кафе?), оснащено ще й дерев’яною драбинкою, яка займає половину ширини пандуса і схожа на морський трап. Очевидно, тут відвідувачі можуть піднятися не лише на своїх двох, а й на усіх чотирьох, що справить неабияке враження на оточуючих! Але чи проїде цією хитромудрою конструкцією інвалідний чи дитячий візок — складно сказати.

Деякі будівлі у Малині мають чи то сходи, чи то пандус розважально-екстремального призначення. Як ось кількаповерхове сучасне торговельне приміщення «Bazzar» перед самим входом до кооперативного ринку, де і аптека, і перукарня, і медична лабораторія, і якийсь побутовий дріб’язок. Однією стороною — велкам по сходах. А от другою — вжуууух!, і можна спуститися гладенькою поверхнею на землю просто навприсідки, чи на м’якому місці, чи відпрацювати якесь танцювальне «па» так, що потім крутитиме нога чи стрілятиме спина — кому вже як пощастить.

Варіантів, «як спуститися смішно, щоби не заплакати», ми налічили з добрий десяток, поспостерігавши якийсь час за відвідувачами цього торговельного центру.

Скажете, не подобається — не ходіть! Але ж, якщо цей спуск — таки пандус, то мають же бути у цьому напрямку й додаткові «людські» сходи. А якщо це такі пологі сходи, то чому такі слизькі?

Тепер уявіть, що невдовзі прийде зима, й оте сьогоднішнє маленьке «вжуууух!» виросте у масштабне «вжуууух-вжуууух-вжуууух! Егегей!».

Дай Боже, щоб потім по цих екстремальних сходах не довелося таки на візку виїжджати. Бо такі перспективи там таки є. Чи, може, позичити сюди драбинку від аптеки, що коло «Ласунки»? Буде і безпечно, і модняво, і такого ні у кого більш не буде. Як вам така ідея-вжууух?

Денис КРАВЕЦЬ.