Останні тижні соціальні мережі рясніють повідомленнями й обуреннями з приводу того, що нібито з початку наступного навчального року в дитя-чих садочках Малина планують закрити усі логопедичні групи, створивши натомість при відділі освіти виконавчого комітету міської ради єдиний логопедичний пункт.

З цього приводу відповідний лист за підписом 23 батьків, діти котрих відвідують логопедичну групу в ДНЗ №8 «Ялинка» було направлено Малинському міському голові Олексію Шостаку та начальнику відділу освіти Миколі Шеренку:

«Ми, батьки середньої логопедичної групи та батьки дітей, які відвідують загальні групи та мають мовленнєві порушення, звертаємось до вас з проханням не проводити в нашому дитсадку реорганізацію логопедичних груп у логопункт.

Середню логопедичну групу нашого садочка відвідують діти з тяжкими мовленнєвими та психологічними порушеннями, в тому числі діти-інваліди. Саме в умовах роботи логопедичної групи вони отримують комплексну кваліфіковану допомогу від спеціалістів, які працюють з нашими дітьми. Завдяки постійним заняттям із вчителем-логопедом та вихователями, ми отримали за 2018-2019 навчальні роки дуже великий результат і у нас є шанс, що діти підуть до школи підготовлені, і ніхто не буде з них кепкувати та знущатися через певні вади мовлення.

В умовах логопункту, який планується створити в садочку, вчитель-логопед працюватиме з більше ніж 50 дітьми, то чи отримають наші діти таку увагу, як в логопедичній групі? При великій кількості дітей з ФФНМ та ЗНМ одному учителю-логопеду вирішити задачу повної корекції тяжких мовленнєвих порушень практично неможливо. Нам пропонують навчання в корекційній групі ЦРД «Сонечко» та в інклюзивних групах. Та чи зможуть нас прийняти в ЦРД? Та й добиратися туди з паперової фабрики досить незручно, а багатьом і неможливо. Ми хочемо ходити в наш садочок, який знаходиться поряд з домівкою, де дітям зручно і комфортно.

Щодо інклюзивної освіти, то сьогоднішня інклюзивна освіта не здатна надати відповідний рівень знань і соціальної адаптації дітям, а саме лише перебування в колективі своїх ровесників без відповідної належної підготовки вихователів і відсутності в штаті дитсадка психолога, дефектолога може мати зворотній ефект від бажаного та запланованого. Ми впевнені, і це показує гарний досвід перебування дітей в логопедичних групах нашого міста протягом багатьох років, що логопедичні групи для дітей із порушенням мовлення мають право на існування поки інклюзивне навчання не набуде досконалості.

Ще один аспект цього питання — матеріальний. У нас немає можливості, щоб звертатися до приватних логопедів (100-200 гривень за заняття), та часу, щоб водити дітей на додаткові заняття до інклюзивно-ресурс-ного центру. Адже більшість батьків працюють цілий день за зовсім невеликі гроші, ніхто з роботи нас відпускати не буде, і дуже важливо, коли ми впевнені в тому, що з дитиною займаються, постійно приділяють їй належну увагу. І все це — безкоштовно. Та й на законодавчому рівні це питання підкріплено саме на користь таких дітей.

Припинення функціонування корекційних (логопедичних) груп у закладах дошкільної освіти міста ставить під сумнів гарантовані державою права та позбавляє можливостей дітей, які мають особливі потреби здобути повноцінну дошкільну освіту та отримати необхідний мовний розвиток.

Просимо вас, як батька, дайте дітям з вадами мовлення шанс на повноцінне існування в суспільстві, не закривайте логопедичні групи…»

З цього ж приводу у групі «МалинчанИ» Наталія Пилипенко пише:

«Мене, як маму і педагога водночас, дуже турбує питання закриття логопедичних груп у нашому місті, які замінять створенням логопунктів. Нині мій син відвідує логопедичну середню групу і я бачу (і не тільки я) великий прогрес у його розвитку, тому що логопед і вихователь співпрацюють, надаючи допомогу дитині, протягом усього робочого дня. А в умовах логопункту, вважаю, дитина не буде отримувати належної індивідуальної допомоги, робота проводитиметься з усією групою та підгрупами. Якщо наше керівництво вважає за доцільне варіант створення логопунктів, то я так не вважаю. Адже у разі несвоєчасного виправлення мовленнєві вади відображаються і на спілкуванні дітей із однолітками, і на їхньому психологічному стані, і на письменності. Логопедичні групи в закладах дошкільної освіти — це не штучна ізоляція дітей з вадами мовлення. Спеціалізоване навчання обрали батьки для своїх малюків, щоб подолати їхні труднощів мовленнєвій сфері до початку навчання у школі. Логопедичні групи в закладах дошкільної освіти — це можливість для такої малечі стати рівними членами суспільства, повноцінними українцями. Із власного досвіду скажу, що діти, котрі, через неправильну вимову були висміяні у звичайних групах, замкнулися у собі й сиділи, мов миші. У логопедичних групах вони відчули себе своїми серед своїх і почали проявляти себе, не боялися висловлювати власну думку та відстоювати її. Бо тут вони такі, як усі…

Закони захищають права моєї дитини, та чомусь не виконуються. Чи розуміють посадовці міської ради, що ліквідовуючи логопедичні групи в дошкільних навчальних закладах міста, забирають у дітей надану їм державою можливість навчатися правильно і вільно говорити рідною українською мовою?».

Ще одна мама і вчитель школи-ліцею №1 Ольга Штулінська зауважила:

«Очевидно, чиновники, як завжди, економлять на дітях. Не хочуть витрачатися на логопедів. У логопедичній групі виховується 12 діток, хоча корекції вимови потребує значно більше малюків. Було б добре, якби створити логопедичні пункти, які працювали б на результат: з відповідним фінансуванням, логопедом та коректором, з тісною співпрацею із вихователем і батьками. Може нам, мамам і татам, варто вимагати цього? Погодьтеся, один логопед на 30 діток у логопункті смішно. Чого він їх навчить? Хто пояснить?»

Поділяють думку стурбованих цим питанням батьків і завідуючі дитячими садочками міста. До речі, у шести з дев’яти дитсадків міста є логопедичні групи. Одначе далеко не всі завідуючі хочуть відкрито висловлювати свої думки з цього приводу. «Не для преси» ж в один голос говорять:

— «Нововведення», якими в області планує крокувати чомусь поки що лише один Малин, м’яко кажучи, шокують. Це нерозумно й неправильно — експериментувати на наших дітях…

Начальник же відділу освіти виконкому міської ради Микола Шеренок так прокоментував:

— Відділ освіти не ініціював закриття логопедичних груп. Ми, навпаки, розуміючи важливість і потребу, готуємо на найближчу сесію міської ради відповідний лист-клопотання, з належними обрахунками, стосовно відкриття логопедичних груп на базі всіх ДНЗ, де до цього їх не було.

Водночас у розпорядження редакції «СП» потрапив наказ за підписом Миколи Шеренка від 29 травня 2019 року, який має дещо інший зміст, а саме рекомендує:

«…з метою якісного формування мережі груп в ЗДО міста на 2019-2020 навчальний рік… попередити вчителів-логопедів, які мають фахову освіту, про можливі зміни умов праці з 1 вересня 2019 року, у зв’язку з переведенням у логопедичний пункт відділу освіти;

виділити приміщення та розпочати його обладнання для роботи вчителя-логопеда;

проаналізувати контингент дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення 2013-2015 років народжень».

Виявляється, це питання розглядалось у мерії ще з нового року. Воно було внесено й до комплексної Програми розвитку освітньої галузі Малина. Тоді, «вивчивши й детально обговоривши якість надання освітніх послуг дітям, що потребують корекції мовлення», педагогами було запропоновано залишити у мережі закладів освіти логопедичні групи, адже збільшення кількості дітей до 25-30 не забезпечить належної якості роботи. І що маємо нині?

Тим часом…

«Будь-яка інформація щодо реорганізації ЗОШ міста в 2019 році — це рівень розмов…»?

Ще одне актуальне питання, яке обурило малинчан цими днями, — ймовірна реорганізація ЗОШ №2 в академічний ліцей.

Цього понеділка ця тема була головною й під час зустрічі близько 30 батьків школярів, що вчаться у другій школі міста, із заступником директора цього навчального закладу з навчально-виховної роботи Світланою Янковою.

Приводом для зустрічі стало повідомлення в соцмережі такого змісту: «Шановні батьки, нашу школу хочуть реформувати, залишивши тільки старші класи — з 10-го по 12. Початкову школу планують перевести до школи-ліцею №1, а учнів 5-9-х класів поки невідомо куди…»

Виявляється, ще 18 червня профспілка школи та батьківський комітет звернулися з офіційними листами до міськвідділу освіти та до міського голови Олексія Шостака, аби отримати пояснення, і проханням — зробити процес реорганізації шкіл публічним та відкритим.

Лист-відповідь за підписом Миколи Шеренка не забарився:

«Розпорядженням Кабміну від 13.12.2017 року «Про затвердження плану заходів на 2017-2019 роки із запровадженням Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» чітко визначено заходи, терміни та шляхи створення умов рівного доступу громадян до якісної освіти, реалізації державних освітніх стандартів, сучасних підходів до організації навчання, виховання і розвитку особистості, підвищення якості надання освітніх послуг в умовах «НУШ».

Станом на 20 червня 2019 року не прийнято жодного управлінського рішення Малинської міськради, відділу освіти щодо будь-якої реорганізації навчальних закладів у 2019 році. Більше того, виконкомом міськради прийнято рішення «Про затвердження мережі закладів загальної середньої освіти на 2019-2010 навчальний рік», у якому відсутні пункти про реорганізацію навчальних закладів. Будь-яка інформація щодо проведення реорганізації ЗОШ міста в 2019 році — це рівень розмов, не підтверджених жодним документом.

Рекомендуємо розробити проект перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти, враховуючи увесь потенціал ЗОШ».

Тим часом, ішлося на ініційованих батьками зборах цього понеділка, коли нещодавно одна з бабусь пішла до відділу освіти, щоб влаштувати на навчання онуку, їй і сказали: «А навіщо вам ЗОШ №2? Там же скоро не буде першого класу…».

У розмові з батьками Світлана Янкова зауважила:

— Наша школа не має належної матеріально-технічної бази для організації навчання учнів 10-12 класів, також не має й чіткого плану, стратегії, щоб навчати таких учнів. Натомість, заклад має сильних учителів молодших класів і вагомі успіхи їхніх вихованців. У початковій школі у нас наповнюваність класів — 30-31 дитина, при потребі 25. Одна з найбільших наповнюваностей серед шкіл Малина і в інших класах: нині в 23 класах школи навчається 598 учнів…

Батьки, стурбовані ймовірними змінами, цікавились: «А чому під такий експеримент потрапила саме друга школа?..».

У тому ж, що це не просто чутки, переконані, адже 30 травня нинішнього року «Закон про повну загальну середню освіту» у першому читанні вже було прийнято депутатами Верховної Ради України. Тому батькам порадили «тримати руку на пульсі», проте не бігти попереду паровоза. Якщо ж грім і вдарить, то з думкою шкільних громад і педагогів на місцях повинні все ж таки рахуватись.

Богдан ЛІСОВСЬКИЙ.