Ця фраза Василя Федоренка, голови постійної комісії з питань законності та депутатської діяльності,  не єдине, що насмішило та змусило задуматись під час сесії міської ради, що відбулася минулої п’ятниці.

За«доброю» традицією і нинішня сесія також розпочалася з чималим запізненням. Хоча цього разу це зіграло, як кажуть, на руку, представникові громадських активістів Віктору Антоненку, якого (вкотре!) на другий поверх, де у великій залі відбувалось це зібрання, небайдужі в буквальному розумінні внесли на руках разом з інвалідним візком.

Поки чекали кворуму (кількості депутатів, яка дозволяє приймати законні рішення), міський голова Олексій Шостак підійшов до Віктора й дещо зверхньо запитав, мовляв, що вже цього разу хочете? Перше, почув у відповідь, пандусів, якими б інваліди на візках могли без перешкод дістатись до владних кабінетів місцевої влади.

Відповідь мера була короткою. Мовляв, як тільки це приміщення (так званого «білого дому» — прим. Ред.) перейде у нашу власність, не тільки пандуси, а за два місяці ліфти зробимо аж до п’ятого поверху.

Саме в цей час до зали зайшов голова Малинської РДА (й депутат міської ради водночас) Дмитрій Кисельчук, тож міський голова не проминув нагоди переадресувати йому претензії інваліда, адже адмінприміщення саме на балансі РДА. Кисельчук чемно вислухав, затим викликав секретаря своєї приймальної й прохання Віктора Антоненка щодо пандусів оформили письмово, пообіцявши, так розуміємо, вирішити найближчим часом. Хоча це не єдине, що змусило громадських активістів, і Антоненка в їх числі, прийти цього дня на сесію міської ради.

Попередньо на сайті мерії було анонсовано традиційний порядок денний:

  1. Питання бюджету.
  2. Питання земельних відносин.
  3. Питання комунальної власності.
  4. Організаційні питання.

Проте почалася чергова сесія міської ради з іншого — виступу голови постійної комісії з питань законності та депутатської діяльності Василя Федоренка щодо криміногенної ситуації в нашому місті й, зокрема, збільшення числа крадіжок з осель малинчан. Василь Михайлович наводив конкретні приклади, якого дня, в який період часу й у який спосіб злодії проникли до помешкань людей, що саме вкрали й навіть які речдоки залишили на місці злочину. Поліцію про це також було сповіщено, проте… Отож, комісія, очолювана паном Федоренком, вирішила запросити на сесію й заслухати звіт начальника Малинського відділку поліції, а також в черговий раз звернутись до Президента, Верховної Ради, уряду України з тим, аби в Малин, місто обласного значення, повернули, як то передбачає закон, районну прокуратуру, а відділок поліції знову став повноцінним відділенням.

Те, що сьогодні в Малині відділок, а не відділення поліції, якраз і є однією з причин низького розкриття злочинів, говорив, звітуючи перед депутатами, і начальник його Олександр Гайовий. Адже, перейшовши у статус відділку, штат малинських поліціянтів автоматично був скорочений фактично наполовину. Та й при цьому некомплект становить 19 осіб, тобто майже 30 відсотків штату. 16 з них — це група швидкого реагування.

Хоча інші, приведені головним поліціянтом Малина цифри, мали б вселяти оптимізм: у 2018 році було 2 вбивства й 3 тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких одна людина загинула; в 2019 році — 1 тяжкий злочин; щодо квартирних крадіжок — торік їх зареєстровано 58 і 23 з них розкрито, у цьому році — 25 і 12 відповідно. І, що, мабуть, має бути не менш втішно: такий відсоток розкриття по всій Україні…

Проте найбільші суперечки точились у залі, коли мова зайшла про «Міську варту» — громадське формування, покликане допомагати поліції патрулювати місто й охороняти громадських спокій його жителів.

— Де хоч раз вони по городу ходили?.. — обурювались в один голос і депутати, й громадські активісти в залі. — Стати членами «Міської варти» більшість вирішила лиш тому, щоб отримати дозвіл на носіння травматичної зброї…

Й цієї більшості, за словами мера, було свого часу більше 400 чоловік. Потім нібито цю «Варту» перереєстрували, однак чим вона займається нині, окрім того, що допомагала охороняти порядок під час останніх виборів президента, ніхто так і не почув.

Зате прозвучало уголос іще одне звинувачення — коли громадський активіст Микола Поліновський зачепив тему наркоманів і тих, хто продає наркотики у місті. Причому продає відкрито. Поліновський навіть пообіцяв зловити таких «на гарячому».

— Та що їх ловити, — пролунало із залу, — коли всі знають, хто цим займається легально. — І вголос прозвучала назва однієї з центральних аптек міста.

Чи стане це сигналом для правоохоронців? Хтозна. А наступну пропозицію Василя Федоренка — поставити по місту десять кліток-«обєз’янніков», хай люди дивляться… (на злодіїв чи що? — не всі зрозуміли) — і зовсім підняли на сміх. Хоча сміху в піднятому питанні таки було мало. Та чи зрушить воно з місця після такого обговорення?

Решту питань порядку денного депутати ладні були приймати «пакетами». Порізно проголосувати вирішили тільки за кілька пунктів із блоку «земельних» питань. Зокрема, не проголосували за зміну цільового призначення земельної ділянки по вул. 1-го Травня, 16, що межує з ТОВ «Квінта» й житловим сектором. Замість городництва, як зазначалось першочергово, новий власник її, а де-факто вона належить сьогодні колишньому голові Малинської РДА Юрію Рудченку, планував відкрити на цьому місці нібито нову автомийку, а за іншими чутками — газову заправку. Тепер, виходить, зась?

Ну і ще одне питання, яке викликало жвавий інтерес у депутатів і присутніх на сесії громадських активістів, — це створення нового комунального підприємства «Добробут» — замість нинішнього ВК ЖРЕП, котре погрузло в мільйонних боргах. Погасити їх нібито бере на себе зобов’язання міська влада, а от хто очолить нове підприємство і чи зможе він таки створити добробут мешканцям багатоповерхівок, які обслуговує, іще те питання…

Світлана ВОЛОДІНА.

Тим часом…

На сайті мерії з’явився проект рішення про внесення змін до Програми «Духовне життя міста на 2018-2020 роки».

Згідно з ним, вносяться зміни до п. 8, хоча у тексті документу зазначено внести зміни до п. 6. (!?) Зміст же змін дивує ще більше: «У зв’язку з необхідністю збереження національної культурної спадщини як основи національної культури та забезпечення розвитку культури і духовності Української нації, формування цілісної національно-культурної ідентичності» … міська рада планує надавати фінансову підтримку церковним громадам та організаціям у розмірі 50 000 грн.

Якій саме церковній громаді чи громадам пощастить з «підтримкою» у разі схвалення рішення, поки невідомо.