Для довідки:

Картоплю почали вирощувати на території України 270 років тому. Дослідники стверджують, що походить вона з Південної Америки. Звідти в Європу, а саме Іспанію, перша картопля була завезена 3 грудня 1551 року. З Іспанії вона потрапила до Італії й стала далі поширюватись Європою.

Цікавий і той факт, що спочатку її поширювали як декоративну та лікарську рослину.

Майже сто років її називають у нас «другим хлібом».

На відміну від європейських країн, близько 95% бульб споживається в свіжому вигляді для приготування різних страв.

За останні роки в Україні вирощують близько 200 сортів картоплі.

Цього року Поліській дослідній станції імені О.М. Засухіна виповнюється 105 років. А 90 років тому, в 1929-му, на станції була започаткована селекція картоплі. Про підсумки цієї багаторічної роботи сьогодні ми попросили розповісти вченого агронома, кандидата сільськогосподарських наук, автора 48 сортів картоплі, який беззмінно працює на Поліській дослідній з 1970 року, Василя Івановича Сидорчука.

— Василю Івановичу, давайте спочатку згадаємо, як усе починалося — далекий 1929 рік. Чому ставка була зроблена саме на селекцію картоплі?

— У 1914 році Поліська дослідна станція недарма була заснована й розташована на піщаних грунтах Житомирського Полісся, для яких вибір сільгоспкультур дуже обмежений — картопля, озиме жито, овес. Одначе й урожаї картоплі, яка в селянських господарствах займала значні площі, стали на ту пору катастрофічно знижуватись, що й привернуло з середини 20-х років минулого століття увагу наукових співробітників нашої дослідної станції. До основних причин різкого недобору врожаю бульб відносили значну кількість хворих рослин та низьку агротехніку вирощування. Тому вже у 1924 році було закладено окремий розсадник, в якому вивчалось біля 70 сортів картоплі, переважно іноземної селекції, а також невелика кількість місцевих сортів (сортосумішей). У результаті чотирирічних досліджень (до 1928 року) виділено ряд більш урожайних сортів картоплі різного використання: столових, універсальних та заводських.

Паралельно з цим випробуванням закладались насінницькі розсадники, з яких сортовий матеріал кращих сортів картоплі розсилався на сортодільниці та відпускався насінницьким господарствам України. В підсумку ця робота давала підставу Наркомзему УРСР для районування в тій чи іншій зоні нових, більш урожайних сортів картоплі. Саме на цій основі в 1929 році і була започаткована у дослідній станції селекція картоплі. Хоча, крім селекції картоплі, в новоствореному відділі розпочалась робота і з селекції озимого жита, а дещо пізніше — селекції люпину, гречки і озимої пшениці. Головним же напрямком селекційної роботи на той період було створення столових, високоврожайних сортів картоплі, відносно стійких проти фітофторозу, кільцевої гнилі, іржавої плямистості бульб та хвороб виродження.

— І коли з’явився перший результат, себто перший сорт картоплі української селекції?

— За досить короткий період на станції було створено сім перспективних сортів картоплі. В 1939 році, після дворічного випробування, сорт під назвою «Поліська-36» був районований в УРСР, а пізніше і в РСФСР. Він фактично і став першим сортом картоплі української селекції. На колгоспних ланах і городах селян його, до слова, вирощували більше сорока років.

— А що ж інші сорти того часу, вони не пройшли випробування?

— Просто їх сортовипробування було закінчене вже після війни. Селекція картоплі, як і інших культур, на Поліській дослідній у роки німецької окупації була призупинена. За ці роки (1941- 1943-й) майже весь селекційний матеріал був знеособлений і розмножувався лише в суміші. Слід відмітити, що за декілька місяців до звільнення території Малинщини, працівниками дослідної станції Білостоцьким, Євдокименко і Олефіренко, які ризикували своїм життям, було винесено з картоплесховища бульби декількох нових гібридів картоплі. Це дало можливість уже в 1944 році розпочати прискорене їх розмноження. В наступні роки, після додаткового вивчення та розмноження, їх було передано в Державне сортовипробування.

— Багатьом відомий і той факт, що саме під час німецько-фашистської окупації на територію України було завезено рак картоплі, якого до цього часу не виявляли.

— Це так. На цю проблему в перші повоєнні роки й звернув особливу увагу селекціонер нашої дослідної станції М.Ф. Островський. Згодом були виведені нові сорти картоплі — «Рання Поліська» і «Островська», які виявились стійкими не лише проти раку картоплі, а й хвороб виродження. Саме наша «Островська» в 60-ті роки минулого століття набула в Україні значного поширення, цей сорт було районовано у десятьох областях.

— Як розвивалася селекція картоплі далі?

— Зі створенням у 1968 році Українського НДІ картопляного господарства Поліська дослідна станція імені О.М. Засухіна включається в його мережу. На посаду зав. лабораторією селекції картоплі запрошується відомий селекціонер, лауреат Державної (Сталінської) премії І.В. Карпович. Під його керівництвом у період 1970-1972 рр. передається в Державне сортовипробування чотири сорти картоплі: «Полісянка», «Покра», «Житомирянка» і «Поліська рожева». З них два останні в 1978 році районувались в Україні. Вже минулого століття вони вирощувались лише в громадському секторі на площі біля 40,0 тис. га.

— «Поліська рожева», знаю, на початку 80-х років була досить популярною серед жителів нашого району завдяки своїм характеристикам.

— Так, це був сорт столового призначення, середньопізній. Потенційна урожайність — 500-550 центнерів з гектара. Смак оцінювався як добрий і відмінний. Вміст крохмалю — 16,4-18,6 відсотків. Правда, «Поліська рожева» була нестійка проти раку картоплі, зате відносно стійка проти фітофторозу і вірусних хвороб.

Одначе, починаючи з 1976 року, основним напрямком селекційної роботи з картоплею стає створення ранньостиглих сортів картоплі з комплексом господарсько-цінних ознак та придатністю до механізованого збирання, дефіцит яких гостро відчувався в країні.

— Здається, саме тоді Вас і було призначено керівником лабораторії селекції. Що найбільш пам’ятне з того часу?

— Важливе місце в роботі лабораторії ми з колегами відвели якісним споживчим характеристикам нових сортів, а саме: кольору шкірки та м’якуша, формі та вирівненості бульб, глибині вічок, смаковим і кулінарним характеристикам. Аби не надто обтяжувати читача, скажу лиш, що, починаючи з 1976 року було створено 44 сорти картоплі різного господарського призначення, окремі з них вирощувались на значних площах, як в Україні так і за її межами — «Ікар», «Зов», «Гарт», «Косень-95», «Божедар», «Посвіт», «Поран», «Дубравка», «Тетерів», «Поліська ювілейна»…

Особливого поширення, перш за все на Півдні України, набули того часу дуже ранні сорти картоплі Поліської дослідної станції: «Каскад Полісся», «Косень-95», «Божедар», «Тирас», «Веста» і «Вимір».

Враховуючи серйозну небезпеку для картоплярства тоді ще УРСР від поширення та шкоди картопляної нематоди, починаючи з середини 70-х років, селекціонерами дослідної станції було створено декілька нематодостійких сортів картоплі. Вони були районовані у різні роки в Україні: «Віхола» (1987-й), «Берегиня» і «Доброчин» (1992-й), «Поран» і «Поліська-96» (2001-й)…

До речі, перший український нематодостійкий сорт картоплі «Віхола» в 1987 році був створений на основі гібридного матеріалу, отриманого під час мого стажування в Інституті досліджень картоплі тодішньої Німецької Демократичної Республіки. А за останні роки на дослідній станції створена нова група нематодостійких сортів картоплі, які внесено в Реєстр сортів рослин України: «Тетерів», «Звіздаль», «Партнер» і «Предслава». Крім високої урожайності, ці сорти поєднують добрі споживчі якості, екологічну пластичність та придатність до механізованого вирощування.

— Цікаво, а скільки усього за ці 90 років було виведено сортів карпоплі селекціонерами Поліської дослідної станції?

— За весь період роботи створено 68 сортів картоплі різного господарського призначення (завершені наукові розробки). 54 з них занесено в національні реєстри сортів рослин України, Росії, республік Середньої Азіі та Закавказзя. 14 сортів картоплі за результатами державного сортовипробування не мали переваг до сортів-стандартів, а тому не районовані, ще 5 сортів проходять сортовипробування. Слід також відзначити, що з усього сортименту ранньостигла група сортів картоплі складає майже 50 відсотків.

— Василю Івановичу, Ви скромно замовчуєте, що самі є автором 48 сортів картоплі. Якими пишаєтесь найбільше? Або ж просто назвіть найбільш поширені…

— «Житомирянка», «Поліська рожева», «Ікар», «Зов», «Пост-86», «Віхола», «Доброчин», «Божедар», «Тирас», «Звіздаль», «Партнер», «Лєтана», «Радомисль», «Предслава», «Чарунка»…

— Такі чаруючі назви. Звідки, до речі, їх берете для своїх сортів?

— Ну, у кожної своя історія. «Берегиня» і «Посвіт», приміром, з’явились після знайомства з нашим відомим земляком, українським народознавцем і письменником Василем Скуратівським. Саме він, як відомо, одним із перших у новітній Україні видав народознавчу книгу «Берегиня». Недавнє ж знайомство зі ще однією нашою талановитою землячкою Ніною Матвієнко спонукало мене, аби і в її честь назвати один із нових сортів картоплі. Я довго мучився над тим, як же? Зрештою, народилася «Предслава»… Але я хочу сказати про дещо інше. Не лише я працював над створенням усіх цих сортів. У проведенні досліджень із селекції та виведенні нових сортів картоплі на станції у різні роки брали участь В.В. Кисельчук, В.А. Вишневський, Л.І. Музика, А.С. Гоменюк, А.К. Демська, В.М. Поперешнюк, С.В. Сидорчук, О.П. Гончаренко, Г.Т. Нечипоренко, Т.М. Андрієнко, О.А. Лисак, Н.В. Писаренко… Словом, у тому, що започаткована 90 років тому на Поліській дослідній станції селекційна робота з картоплею була виключно результативною, заслуга всіх наших науковців.

— Ви завідували лабораторією селекції картоплі майже сорок років — з 1976-го по 2015-й. Хто прийняв у Вас естафету? З огляду на сьогоднішнє ставлення до науки в нашій державі, якими бачите подальші перспективи для селекції картоплі?

— З 2015 року лабораторію селекції картоплі очолює моя колега Наталія Василівна Писаренко, уродженка нашої Федорівки. Після закінчення в 2000 році Київського Національного Аграрного Університету за спеціальністю вчений аграном із захисту рослин беззмінно працює в лабораторії селекції картоплі Поліської дослідної станції. Є автором 27 сортів: «Веста», «Межирічка 11», «Іванківська рання», «Взірець», «Вигода»…

А щодо перспектив… Відомо, що майже всі сорти картоплі виведені останнім часом є міжвидовими гібридами, особливістю яких є поєднання високої стійкості проти хвороб з багатобульбовістю, підвищеним вмістом крохмалю. Тож на сьогодні селекція картоплі в Поліському дослідному відділенні спрямована, в основному, на розширення сортименту ранніх і середньоранніх сортів картоплі з високою продуктивністю, добре адаптованих до умов навколишнього середовища та з комплексною стійкістю проти основних хвороб та шкідників.

Разом з тим в останні роки в багатьох країнах, особливо в США активно розвивається новий напрямок в селекції картоплі — створення дієтичних сортів, сортів для підтримання і поліпшення здоров’я людини, захисту від хвороб. У нашій лабораторії селекції впродовж останніх років також започатковано дану роботу, яка, на наш погляд, має перспективу розвитку в нашій країні. А загалом багаторічний досвід роботи з селекції картоплі на Поліській дослідній станції, наявність цінного вихідного матеріалу, відповідна матеріально-технічна база вказує на нові можливості створення сортів картоплі, які відповідають зростаючим вимогам виробництва, більш адаптованих до сучасних факторів зовнішнього середовища.

— Василю Івановичу, ще до 90-х років минулого століття наші споживачі надавали перевагу сортам із білим м’якушем бульб. Проте ставлення виробників і споживачів картоплі до бульб із жовтим і кремовим м’якушем, які мають підвищений вміст каротину й амінокислот, поступово змінюється. Першопричиною цього, кажуть, стало поширення в кінці ХХ століття сортів із жовтим м’якушем бульб зарубіжної селекції. З роками нібито зросла й кількість аналогічних вітчизняних сортів. Що скажете на це?

— Свіжих даних під рукою не маю, але, приміром, серед 46 сортів картоплі селекції Інституту картоплярства НААН, внесених у Реєстр сортів на 2015 рік, з жовтим та кремовим м’якушем було аж 31. Проте серед 13 наших, Поліської дослідної станції, таких був лише один сорт. Ми традиційно продовжуємо створювати сорти з білим м’якушем бульб і кулінарними характеристиками. Уявіть, білосніжне пюре сортів «Малинчанка» чи «Поліська рожева». Це ж супер. Думаю, не випадково, що саме такі сорти відбирали раніше для самих високих персон країни.

— До речі, а Ваша сім’я які сорти споживає?

— У часі це було так: спершу — «Поліська рожева» чи «Малинчанка», пізніше — «Каскад Полісся», сьогодні — «Спокуса», «Поліська ювілейна» та «Партнер». А  взагалі, вважаю, найкраще смакує печена картопля з багаття або смажена на сковороді з молоденьким огірком чи помідором…

— «В сільських хатах,

міських квартирах

Вона в «бістро» і в кабаре

Парує вимита, в «мундирах»,

Чи розім’ята на пюре.

І можна з певністю сказати,

Що тим, хто дуже зголоднів,

Найбільше буде смакувати

Рум’яна хрумкість дерунів…»

Не пам’ятаю автора цієї оди картоплі, але те, що наш стіл, на Поліссі, не можна уявити без картоплі — незаперечний факт. Як і те, що її сорт має неабияке значення в приготуванні став із бараболі. То ж ми, споживачі, маємо дякувати вам, селекціонерам, за виведені сорти, що мають чудові смакові якості. А ті, хто вирощує картоплю, — за її урожайність і стійкість до хвороб… Ну, і оскільки ми говоримо з Вами не лише в переддень Вашого свята — Дня науки, а й у рік 90-ї річниці започаткування на Поліській дослідній селекції картоплі й 105-ї річниці самої станції, то дозвольте привітати весь Ваш колектив з цими датами й побажати подальшого процвітання вашій науці й селекції картоплі зокрема.

— Дякую.