—Здра-а-а-а-стуй, донечко, здрастуй, Та-а-а-нечко. Як здоров’я? Сім’я, робота, справи?..

— Де твій? На роботі? Об 11 годині ночі? І як цю роботу звуть? Віра, як минулого разу, чи вже по-іншому?.. Дурепо, не реви! Може, він як у тому анекдоті — в морзі лежить, а ти думаєш про погане. Ага, дзвонить?! Скажи йому, що мама приїхала. Запитує, коли назад? Впізнаю зятя… Скажи, коли нову машину купить, тоді і Мама додому поїде.

Минулого разу я з його «Запорожця» ледве вилізла. Сісти-то я сіла, хоч і з великими труднощами. Поїхали на вокзал. По дорозі я всього лише пару пиріжків з’їла. Приїхали, поїзд уже відходить, а я не можу з «Запора» вилізти. Одну руку й одну ногу висунула, а решта ніяк! Зять навколо бігає, кричить: «Затримайте поїзд, я за автогеном збігаю!» Поїзд все одно пішов, а я ще два тижні погостювала…

— Танечко, а де онук мій Борюсик? Доборюкались? Де цей телепень ночами вештається? На дискотеці? І як цю дискотеку звуть? Навіть я знаю, що по понеділках дискотек не буває. Дивись, а то він на цій дискотеці одружиться по зальоту. Або СНІД іще буває. Гаразд, мовчу…

— Подивимося, що у тебе в каструлях. Триденний супчик — розігріти тобто можна. Собакам. І цим ти годуєш чоловіка? Тож не дивно, що він на роботі затримується. Ти ще його як у тому анекдоті, бува, не годуєш? Дружина йде на роботу і наказує дітям: «Що кішка не доїсть — не викидайте, татові на вечерю буде!» Таню, Таню, скільки разів я тобі казала: як довів професор Павлов, різниці між чоловіком і собакою немає. Основні інстинкти, і перший — пожерти!..

— Ти не смійся, ти слухай Маму! Ось він бігає цілий день, зголоднів і тут згадує, де його миска з їжею чекає, туди і біжить! А ти з такою їжею його сама до «роботи Віри» підштовхуєш. Давай картоплю, капусту, щас борщу наваримо. Нехай, коли він сьогодні до миски прибіжить, у нього свято буде. Кажеш, не їсть борщ? А ти його готуєш? Мамин борщ їдять усі, Мама за цим стежить!

— Так, тепер займемося тобою. Що за вигляд? Майка-алкоголіч-ка, дивитись гидко! А штани? Що це за штани такі? Лосини? Це в яких у 1812 році французи з Москви драпали? Що «нє», он і дірка ззаду від багнета ворожого! Ой, вона втомилася на роботі за компутером! Ой, удома вона хоче розслабитися, відпочити і не думати про зовнішній вигляд! До нас на ферму приїжджай, там і відпочинеш, і розслабишся, і курям лосини свої продемонструєш. А вдома себе розпускати не можна, слухай Маму!

— Таню, а що за зачіска у тебе? Вороняче гніздо називається? У тебе там ніхто поки не завівся? Жарко їй, вона волосся підібрала і ходить як опудало! Професор Павлов каже, що другий інстинкт після миски — розмноження. А з тобою в такому вигляді розмножуватися хіба що інвалід по зору захоче. Так і розродишся, доню, хіба що хтось тебе відксерить із жалості. А чоловіка твого я розумію — приходить додому бідолаха, а вдома швабра в майці-алкоголічці з гніздом на голові, тут хто хоч назад на роботу відразу втече! Нумо, швидко йди у ванну і приведи себе в порядок, дзвонять у двері, зять повернувся!..

— Ні, це сусідка. Добридень!.. Так, приїхала погостювати. А вам швидку викликати?.. Ні? За сірниками? Чи не спиться, бо якісь хулігани під вікном на гітарі грають і ви думаєте що там наш Борюсик? Даремно думаєте, Борюсик наш спить. Давно. Уроки вчив, вчив і заснув. Росте хлопчик, до університету готується… Пригощайтеся чаєм… Вася де? Кому Вася, а мені — шановний зять Василь Петрович. Працює, на нову машину заробляє… Чому це на «Ланос»? На іномарку. Сім’ю забезпечує, дружину-красуню, дочку мою, балувати любить…

— Ну, а як ваше здоров’я? Як синок ваш, Ленін?.. Чому Ленін? Так він у вас як революціонер, усе по тюрмах та по засланнях. Ой, чаєм поперхнулися? Додому пора? На добраніч, не забувайте нас, заглядайте!..

— Поповзла, анаконда. Ну, постривай, наведу я у під’їзді порядок!..

— Дзвонять, Таню, дзвонять… Здрастуй, зятьок мій любий, стомився на роботі? Зараз Таня борщиком погодує, приголубить, масаж зробить! Ви тут поворкуйте, а я спати пішла, втомилася з дороги. Все, немає Мами, Мама спить, до завтрашнього дня готується — доні мізки вправити, онука виховати, сусідів на місце поставити. Ох-хо-хо, що б ви без мене робили!

Лілія ПЕРЕПЬОЛКІНА