Минулої п’ятниці Лумлянське та Ворсівське водосховища, попри величезний супротив жителів обох громад, зарибнили представники ДП «Сервіс» зі столиці.

Офіційну інформацію про цю подію розмістили на сайті Житомирського рибоохоронного патруля:

«19 квітня 2019 року відбулося зариблення Ворсівського та Лумлянського водосховищ, що розташовані у Малинському районі Житомирської області. Вселення здійснювалось за рахунок коштів користувача водних біоресурсів, відповідно до режиму рибогосподарської експлуатації водойм (СТРГ).Так, до Ворсівського водосховища було випущено 38110 екз. риб (3211 кг), а саме: короп — 7460 екз., товстолоб — 21800 екз. та білий амур — 2850 екз.

До Лумлянського водосховища вселено 11 900 екз. риб (1190 кг): короп — 3 200 екз., товстолоб — 7700 екз. та білий амур — 1 000 екз. В цілому це понад 4 тонни риби.

Контроль за проведенням робіт із вселення водних біоресурсів здійснювали працівники Житомирського рибоохоронного патруля. Також на заході були присутні представники користувача та громадськості».

Хоча за тиждень до того на своєму зібранні лумлянці категорично відхилили ініціативу ДП «Сервіс» зарибнити водойму, що знаходиться поблизу села.

Житель с. Лумлі Валерій Пастушенко так прокоментував рішення своїх односельців:

— Ми збунтувались тому, що взагалі цих людей із Києва не знаємо, де вони взялись і з якою метою їм так раптово знадобилось зарибнювати наші водойми? Проти й тому, бо тут улітку яблуку ніде впасти, сюди цілими сім’ями приїжджають відпочивати. А коли господарями ставка стануть чужі люди, такого не буде. І цього найбільше бояться лумлянці.

Повністю поділяє думку односельця й депутат Малинівської сільради Іван Іваненко:

—  Я сам люблю відпочити з вудкою в руках, а тепер, коли тут господарюють чужі люди, може цього й не буде? Бо ж у Пиріжках он уже відібрали у людей можливість напувати корів у ставку, а ми цього не допустимо.

Не може спокійно спати ці дні й Ворсівський сільський голова Петро Підручний. Адже їхнє водосховище, яке належить нині громаді, також без жодної згоди людей та попереджень зарибнили столичні спритники.

— Окрім того, що ДП «Сервіс» працює методами, що були популярні в 90-ті роки, воно нині ще й перебуває в стадії приватизації, — пояснив Петро Підручний. — А це означає, що невдовзі вони зможуть тут робити що завгодно, чи передати водосховище в інші руки, звільнившись від орендної плати й позбавивши місцевих жителів права на відпочинок, обмеживши їх у доступі до водойми, заборонивши їм купатись, ловити рибу тощо.

У 60-ті роки, — нагадав голова, — водоймою переймалась паперова фабрика, пізніше вона була в колективній власності колгоспу. Так, зараз її стан бажає кращого. Але просто так, під натиском і під нібито позитивним приводом зарибнення, віддати водойму «рейдерам» зі столиці ми не дозволимо. Про це люди також заявили під час сходу села.

Ворсівчанин Олексій Вернигора зауважив, що під час декількох зустрічей із громадою села гості зі столиці не змогли надати чітких відповідей на запитання людей, які їх хвилюють.

— Коли дізнались, що на греблі в Рудні Городищанській стоїть багато машин, прибули туди й ми. Але там уже закінчували зарибнювати водосховище. Були там представники Житомирського рибоохоронного патруля, Малинської громади рибалок. На наше прохання показати необхідні дозвільні документи (акти зарибнення, акт зважування малька тощо) нам ввічливо пообіцяли, та після зарибнення сіли в машини й поїхали. Чому туди не запросили ні сільського голову, депутатів ради, жителів села? Нахрапом такі речі робити не можна, це й обурило людей, і вони одноголосно проголосували проти такої «діяльності» столичних підприємців.

Заступник директора ДП «Сервіс» Сергій Кордонський протиправними дії своїх підлеглих не вважає.

— Наше державне підприємство, відповідно до його статутних положень, займається відновленням морського та річкового рибальства, — сказав у телефонній розмові Сергій Петрович. — Відповідно до висновків та приписів Інституту «Рибпроект» та Державної програми режиму рибогосподарської експлуатації водойм, затвердженої Мінагрополітики України приблизно 14 років тому, з метою відновлення водних біоресурсів ми здійснюємо планові зарибнення водойм на території Вінницької, Київської, Кіровоградської та Житомирської областей. Тому ми не зобов’язані повідомляти громади про свою діяльність, що регламентована на рівні держави. Зарибок купуємо за державні кошти в рибгоспах, розташованих неподалік водосховищ, що зарибнюємо. Риба, яку запустили у воду, переважно має вагу 100-150 грамів. Безпідставні звинувачення нас у забороні риболовлі хочу відразу відкинути. Так, після зарибнення водосховищ ми будемо виставляти там охорону, проте рибалкам дозволятимуть ловити рибу на один гачок. Дозволяється й спортивна риболовля. Не забороняємо й купатися всім бажаючим. Люди ж проти тому, що зараз іде нерест риби, а в нас багато розвелося браконьєрів, котрі люблять не лише поласувати, а й підзаробити на рибі. Тому, звісно, їх і не влаштовує все це, бо не буде стабільного доходу й можливості ловити рибу сіткою замість вудки. Справжні ж любителі риболовлі нас розуміють. Наприклад, днями під час рейду на річці Роська в місті Титієві, що на Київщині, нам вдалося упіймати двох браконьєрів. Їх побачили місцеві люди й відразу наші дії оцінили позитивно. Це все до свідомості наших людей, сподіваюся, прийде з часом. А сільським головам, котрі нас також сприйняли «в штики», хочу порадити не кришувати місцевих браконьєрів на водоймах, а спільно боротися проти такої незаконної діяльності.

Тим часом, після цих резонансних подій у Лумлі та Ворсівці людей цікавлять статуси цих водойм. Ось яке питання задав на сторінці Житомирського рибоохоронного патруля  Віктор Ткаченко: «Роз’ясніть, будь ласка, який тепер статус Ворсівського водосховища та які правила рибалки на ньому у зв’язку з зарибленням? Цікаво також знати і про Лумлянське…»

А такою була відповідь:

«Державним Агентством рибного господарства України погоджені режими рибогосподарської експлуатації Ворсівського та Лумлянського водосховищ, які передбачають використання водних біоресурсів із зазначеними обсягами їх вселення та вилову. Також в Режимах визначені місця та умови здійснення любительського і спортивного рибальства. Користувачі зобов’язані повідомити громадськість про такі місця».

Отож, чи зуміють ворсівчани та лумлянці відстояти свої права, а головне уберегти від зазіхань столичних, як вони вважають, «рейдерів» свої водойми — покаже час. Про перебіг подій інформуватимемо читачів у наступних номерах газети.

Богдан ЛІСОВСЬКИЙ.