Процесія перед парканом кладовища (фото одного з родичів померлого).

Прецедент стався у понеділок, 30 червня, на городищанському кладовищі. Хоронили відомого у місті чоловіка, 35-річного батька трьох дітей, життя якого забрав страшний недуг. Та коли похоронна процесія наблизилась до цвинтаря, виявилось, що ворота кладовища на замку, а яму небіжчику викопано лише сантиметрів на десять.

Подробицями, подолавши емоції, з редакцією «СП» поділилась рідна тітка покійного. Подаємо без купюр.

«Зранку, о 8-ій, ну, може, о 8.30 ми вже були у «Скорботі». Все оговорили, домовились, потім на кладовищі показали місце, де копати яму. Повідомили, що батюшка буде о 12-ій, на кладовище будемо їхати з вулиці Осипенка, тож з 9-ої до 13.10 ще досить часу для копання ями.

Коли наблизились до цвинтаря, і стали знімати труну з машини, нас зупинив батюшка: мовляв, не несіть покійника, не викопана яма. Я не повірила. Біжу до місця, а там ні лопати, ні працівника, який мав копати, а сама яма викопана сантиметрів на 10-20 не більше…

Та й це ще не все. Ворота на кладовище були на замку. Тому процесія зупинилась перед брамою, треба було їхати по ключі з городищанського цвинтаря в офіс «Скорботи», що біля парку.

Тим часом кинулись до місцевих жителів по лопати, щоб рідні і друзі викопали яму.

Родичі копають яму. Всі півтори години чекають поховання…

Процесія чекала півтори години. Страшно було дивитись на і так убиту горем матір небіжчика, на дітей…

Я тоді одразу зателефонувала в «Скорботу», та там відповіли: все готово. Я ж питаю — що готово, коли я зараз стою біля ями?.. Тоді мені пояснили, що працівнику стало зле, він зараз у лікарні…

Хіба ж таке припустимо? Якщо погано працівнику, то попередьте, мовляв, ось місце, вибачте, в нас нема людей, копайте самі, але ж не кидати отак.

Телефонувала я тоді ж і до Піковського, заступника мера, і до самого міського голови, адже «Скорбота» — це комунальне підприємство, а не приватна контора. Проте мер тільки й пояснив: «Там мій зам усе порішав». А що ж він порішав? Ні мер, ні його заступник не під’їхали і не вибачились перед матір’ю померлого за таку хамську наругу над небіжчиком.

Правда, в.о. директора «Скорботи» таки вибачився і повернув гроші за послугу.

Скільки живу, такого не пригадаю, щоб було у Малині. Тому хочу, щоб про цей безлад, небувалий прецедент малинського хамства знали усі».