OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Спочатку — про реконструкцію школи №3 у Малині, вірніше — відмову нової влади міста від неї.

Свою думку щодо цього факту на сторінці місцевої «Батьківщини» у ФБ «озвучив» екс-мер нашого міста Олексій Шостак. Цитуємо без жодних правок:

«Відповідний лист з відмовою від коштів став предметом розгляду Регіональної комісії з оцінки та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів, яке відбулося 2 березня 2021 року в ОДА. (з 1 хв. 30 с. на відео)

В минулому році попередньою владою було заявлено до участі в конкурсі на отримання коштів з Державного бюджету в рамках Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), ряд проектів, серед яких – два проекти пройшли конкурсний відбір, а саме завершення реконструкції ЗОШ №1, вартістю 5,8 млн. грн. та завершення реконструкції ЗОШ №3, вартістю 5,2 млн. грн.

Кошти ДФРР є бюджетними коштами, які формуються з наших податків у Дербюджеті та щорічно повертаються субвенціями до місцевих бюджетів на вирішення стратегічних питань.

Згідно нормативів, співфінансування з міського бюджету мало б скласти 10% від вартості проекту, тобто лише 520 тис. грн., а в результаті 3 школа мала бути утеплена, що в додаток до торік заміненому даху мало би створити теплі та комфортні умови для навчання учнів школи, гарний естетичний вигляд та принести суттєву економію місцевого бюджету при її опаленні. Так би мало стати. Жодне місто ніколи не відмовлялося від державних коштів. Мало статися… але не сталося.

Особливо цинічною є підстава відмови від коштів — суттєве навантаження на місцевий бюджет, бюджет який становить понад пів МІЛЬЯРДА гривень. І в цьому бюджеті не знайшлося 500 тисяч на наших дітей?

На крайньому засіданні міської ради розподілялося 9 млн. грн. залишків сільських бюджетів 2020 року, там було все, знайшлося 321 тисяча на покрівлю будинку по Володимирівській, 21, 284 тисячі на придбання жалюзей для будинку культури, навіть 250 тисяч на недіюче комунальне підприємство Архплан, яке очолює друг міського голови Олександра Ситайла, регіонал та депутат міськради Сергій Карпенко. Але ж друзі не діти, друзів потрібно підтримувати, а діти почекають. Ймовірно таку цінну пораду зробив інший друг-депутат голови — Дмитрій Кисельчук, який працевлаштований в міськраді радником міського голови та річний фонд зарплати котрого також міг би допомогти сотням учнів 3 школи в її реконструкції, а не одній людині. Цей ряд «цінних» спеціалістів можна продовжувати позаштатними пропагандистами працевлаштованими в оргвідділ, членам сімей і не сімей господарників служби в справах дітей, але це мало б сенс у випадку сподівання на здоровий глузд, відсутність досвіду та совість, яких, нажаль, не проглядається.

Здається Партія регіонів відновлює своє обличчя у форматі партії Наш край, а проФФесіонали та господарники «рулять», і це на собі відчули вже наші діти».

 

Щодо цього посту Шостака й проблеми загалом нинішня влада жодних коментарів досі не дала. Зате її піарник, який нещодавно, певно, в знак подяки за допомогу під час останніх місцевих виборів, офіційно працевлаштований не за маленькі гроші на роботу в мерію опублікував у ФБ (і не тільки) інший пост. Цитуємо також без жодних правок:

 

ЕксМер Шостак виспався

й раптово для себе прокинувся опозиціонером

Попередній міський голова Малина Олексій Шостак після тривалого мовчання та «реабілітації» вирішив отримати реванш і приміряти на себе імідж опозиціонера.

На сесіях особливо не переймається за інтереси власних виборців, однак у соціальних мережах він хвацько рахує зарплати інших, скромно забуваючи, що пів року буде отримувати середню мерську зарплату, а це, на хвилинку, 300 000 (триста тисяч гривень) з бюджету Малинської громади. Тобто кошти платників податків, що могли б піти на ремонт доріг, закладів освіти та на інші важливі об’єкти.

Для довідки, такі виплати гарантує Закон України №93 «Про статус депутатів місцевих рад». Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 33, за колишнім міським головою зберігається середня зарплата, яку він отримував на виборній посаді. Таку виплату здійснюють коштом міс-цевого бюджету в період пошуку місця для працевлаштування вказаною особою, але не більш ніж шість місяців. Фактично, на цей період ексголові міста надається матеріальна підтримка у вигляді виплати середнього заробітку.

Очевидно, шукати роботу, окрім як дописувати у мережі Facebook пан Шостак не поспішає, надаючи перевагу жити коштом податків малинчан, долею яких він ніби переймається. Замість того, щоб розпочати на посаді депутата з розв’язання проблем своїх же виборців, як зробили інші його колеги по міськраді, Олексій Григорович повів свою роботу цілком інакше, розбурхавши справжню істерію та зраду.

Те, що Олексій Шостак, будучи депутатом, критикує владу, виглядає доволі смішно. Виходить так, що Олексій Григорович в опозиції сам до себе? Чи він вже опозиціонер відносно своєї попередньої діяльності, бо питання, що підіймаються, спокійно можна було вирішити, коли він мав булаву в руках.

Утім борцем за права малинчан та опозиціонером Олексію Шостаку не більше комфортно, а ніж проводити депутатську роботу з людьми на окрузі. Однак за потреби опозиціонери можуть співпрацювати з владою, оскільки ніяких ідеологічних відмінностей між ними немає. Вся різниця між ними в градусі популізму та риториці. Навіть при потребі позичаючи голоси так критикованій ними владі. При цьому брати на себе відповідальність за не успіхи буде зовсім не обов’язково. Власне уже зараз переваги опозиційності настільки очевидні, що стояти однією ногою в опозиційному таборі примудряються навіть ті депутати міської ради, що одностайно голосують на сесіях.

Також в табір опозиції під крило Олексія Григоровича повернулася і місцева журналістка, яка є членом політбюро та партійним функціонером малинської «Батьківщини». Тому часом її тексти в районній газеті, яка де факто формує громадську думку, доволі упереджені й тенденційні у висловлюваннях.

Схоже, така модель поведінки залишається доволі популярною серед багатьох малинських «опозиціонерів», яка дасть можливість піаритися за бюджетні кошти, але дозволить бути на відстані від проблем та рейтингових падінь нинішньої влади. З огляду на політичну доцільність така стратегія, Олексія Шостака, цілком виправдана. Але для новоствореної громади це означатиме труднощі та гальмування будь-яких позитивних починань.

Трохи післямови. Насправді це не виправдовування когось, не критика лідера малинської опозиції. Бо Шостак таким не є апріорі. Напевно, що більше за все це — боротьба людини за те, щоб уникнути покарання за дії, пов’язані з використанням державної посади для розбудови широкої корупції та власного збагачення. Подібними діями людина намагається показати, що він не забутий політик. Але коли ти політик, нехай і ексдепутат, нехай і з амбіціями опозиціонера, якщо ти займаєшся дурницями, то рано чи пізно це вилізе назовні й ще раз покаже істинну твою сутність».